З будівництвом Запорізької ГЕС, коли води Дніпра піднялись, виникла необхідність відселення людей з нижніх вулиць с. Вовніги. Так серед степу почалось будівництво нового села з поетичною назвою Калинівка.
Росло село, яке заселяли молоді сім'ї. Виникла потреба у відкритті школи.
І ось в 1930році було відкрито початкову школу, яка містилася в хаті Лазаря Гузевата. Навчання в ній проводила вчителька Євдокія Сергіївна Медведьова.
І пішла „кочувати" школа по дядьківських хатах — низьких, затемнених.
З 1932 по 1937рік навчання проводилося в хаті Кудіна Трифона Миколайовича. Приміщення було непридатне для навчання. Навчання велося у дві зміни. В кімнаті містилося по 35–40 учнів в одну зміну.
В 1932році завідування школою прийняв Григорій Артемович Компанієць.
А через два роки, у березні, готувалися до надзвичайної події — приїхав у село голова ВЦВКу Михайло Іванович Калінін. Він цікавився господарством колгоспу і життям колгоспників. Всесоюзний староста побував на фермах господарства, заходив у хати людей. У другій половині дня Михайло Іванович відвідав школу. Привітався з учнями піонерським привітом. Більше години розмовляв з дітьми. Залишаючи школу Михайло Іванович пообіцяв потурбуватися, щоб в Калинівці збудували велику і світлу школу.
У 1935році заклався фундамент семирічки.
А 1 вересня 1937рокудля учнів відкрилися двері у простору і світлу школу.
Першими вчителями Калинівської семирічної школи були: Зімін А.П. (директор школи), Зіміна К.М. (вчитель молодших класів), Хомутина Д.В. (математик), Компанієць Г.А. (біолог), Мінака Г.П., Шматько В.А., Копиченко О.В., Прокопчук В.І., Овдієнко В.О..
У 1939 році школа святкувала перший випуск. 30 учнів одержали посвідчення про закінчення семирічної школи. Перші випускники поповнили колгосп: Буштрук О.Ф. – обліковець, Сміюха Ф.В. – електрик, Сміюха Н.С. –доярка, Соломаха Л. – свинарка, Петриненко А. – чабан, Петриченко К. – тракторист.