24 травня, у День слов'янської писемності й культури урочисто прославляють святих Кирила й Мефодія - творців слов'янської писемності. Святі рівноапостольні брати були православними ченцями і створили слов'янську абетку у грецькому монастирі.

Крім України, День слов'янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богослужебні книги.

Чорноризець Храбр, перший історик давньої слов'янської писемності, болгарський книжник, учений-чернець, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі «Про письмена» розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма: перший - коли слов'яни ще були язичниками, тож користувалися рисками й зарубками; другий етап - після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян - братами Кирилом і Мефодієм - не був створений алфавіт. Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря.

Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, започаткувавши слов'янську літературну мову і книжкову справу.

У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою, за допомогою якої поширювалося слово Боже, після грецької та латини.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов'янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов'янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов'янської писемності, фундамент усіх слов'янських літератур.