Іван Драч 

Виклик

Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. 
Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. 
Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: 
Йому було перед смертю всього лише сорок сім.

А то підробили діда і шкутильгаєте з дідом. 
Ліниву свою недолугість за ним пускаєте слідом. 
А він вибухає і шпетить всю вашу дурну макітру 
І молодо круговертить. Молодо! Проти вітру!

А він все шукає до пари - наймичку з сиротою, 
А він пропада за маною - не вашою, а отою! 
І горне гору роботи, бо в нього роботи гора. 
Гори до нього горнуться, сонце - на вістрі пера.

Він пильно у нас вдивляється. 
                  Вільний свавільний самум. 
Здається, ядерно вибухне з отих непокірних дум. 
А то регоче і тішиться, наче хлопчисько радий. 
Шевченко був молодим. Шевченко завжди молодий.

Листопад, 1995 .