За допомогою тесту з української мови і літератури визначено рівень навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів, з української мови і літератури та ступінь їхньої підготовленості до навчання у вищих навчальних закладах.

Завданнями субтесту з української мови охоплено всі відповідні розділи Програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури. Ці завдання переважно потребували від учасників застосування набутих знань на практиці, орієнтування в комунікативних ситуаціях, вияву комунікативної компетентності.

Завдання з фонетики та графіки (визначення співвідношення між звуками й буквами) мають оптимальний рівень складності (успішно виконали 47 та 49% учасників першої та другої сесії відповідно).

Переважно успішно впоралися учасники тестування із завданнями з лексикології. Приміром, визначити помилки в слововживанні змогли 67% учасників, правильно дібрати синоніми – 69%, визначити семантику іншомовних лексем – 72%. Легкими виявилися завдання із фразеології (успішно виконали 70 та 91% учасників першої та другої сесії відповідно).

Будову слова та словотвір було представлено в тесті завданнями на пошук спільнокореневого слова (має легкий рівень складності, успішно виконане 66% учасників) й на визначення правильного варіанта змін приголосних за творення слів (виявилося складним, успішно виконане 39% учасників). Наприклад, у завданні 3 (перша сесія тестування) було запропоновано утворити прикметники за допомогою суфікса -ськ- й вибрати слово, у якому не відбулися звукові зміни. Учні з високим рівнем знань і вмінь з української мови вибрали варіант «депутат – депутатський», проте багато хто вибрав слова «козак» і «товариш», де звукові зміни за творення прикметників не відбуваються. Ці учасники не врахували специфіки звукових змін в українських словах і словах іншомовного походження.

Завдання із загальної морфології потребували від учасників визначення частиномовної приналежності слів (успішно виконали 55 та 62% учасників першої та другої сесії відповідно). Інші завдання стосувалися конкретної частини мови. З розділу «Іменник» перевірялися вміння визначати рід іменника (завдання було складним, його виконали 29% учасників), утворювати правильні відмінкові форми (завдання виявилися оптимальними за рівнем складності, їх успішно виконали 46%), правильно утворювати форми імен по батькові (успішно виконала більшість учасників – 82%). Наприклад, у завданні 17 (друга сесія тестування) треба було вибрати словосполучення з правильним узгодженням прикметника й іменника «далека путь», але приблизно чверть учасників вибирала неправильний варіант «наукова ступінь» і стільки ж – варіант «нестерпна біль». Знання й уміння з розділу «Числівник» успішно продемонструвала незначна кількість учасників зовнішнього незалежного оцінювання, тому відповідні завдання виявилися дуже складними й складними (19 та 33%). Так само погано впоралися із завданням на дієслівне керування (виконано правильно 31% учасників). Переважно успішно виконували завдання на вживання прийменників (оптимальний рівень складності, 47%) та сполучників (44%).

Завдання в розділі «Синтаксис» також не викликали особливих утруднень.

Легкими є завдання на конструювання складнопідрядного речення; оптимальними – на вживання вставних слів, класифікацію складних речень і правильну побудову речень з однорідними членами. Дещо важчими виявилися завдання, за допомогою яких перевірялися вміння визначати й коректно вживати члени речення (38% правильних відповідей), класифікувати односкладні речення (35%) і конструювати речення з відокремленими членами (34%).

Успішно сформовані у випускників уміння визначати стильову приналежність тексту. Ці завдання правильно виконала переважна більшість учасників як першої, так і другої сесії тестування.

Продемонструвати знання орфоепічних, а саме акцентологічних, норм успішно вдалося 70% учасників тестування.

У тесті міститься також істотна кількість завдань з орфографії. Вони мають такий рівень складності: легкі – на правопис м’якого знака, правопис префіксів; оптимальні – на написання слів іншомовного походження, написання слів разом, окремо й через дефіс, складні – на позначення на письмі спрощення в группах приголосних.

Сформованість знань, умінь і навичок з розділу «Розвиток мовлення» переважно перевірялася за допомогою завдань на читання й аналіз тексту. Рівень їхньої складності коливається від 21% (складні) до 91% (дуже легкі). Легкими виявилися завдання на загальне усвідомлення й запам’ятовування прочитаного й визначення загальної теми й мікротем тексту. Оптимальними є завдання, скеровані на перевірку вмінь диференціювати головне та другорядне, визначати тип мовлення й засоби міжфразового зв’язку аналізованого тексту. Складними для учасників стали завдання на аналіз окремих мовних одиниць і визначення їхнього функціонального навантаження в тексті.

Виконання відкритого тестового завдання з розгорнутою відповіддю (власне висловлення) продемонструвало невисокий рівень комунікативних умінь учасників зовнішнього незалежного оцінювання. Чимала кількість із них (12 та 13%) дістала 0 балів з 20 можливих за виконання цього завдання. Середній бал, який екзаменатори виставляли за виконання завдання на бланку Б, – 9, а найвищу кількість балів (20) має лише 0,07 та 0,12% учасників першої та другої сесії тестування відповідно.

Створюючи власне висловлення, треба було сформулювати тезу, що презентувала б власну позицію з приводу запропонованої проблеми. Більшість учасників (58 та 60%) лише частково впоралися з цим завданням і мають 1 бал із двох можливих за цим критерієм. У їхніх роботах немає вправного формулювання тези, а є лише окремі речення й ключові слова, що доносять власний погляд на обговорювану проблему.

Теза власного висловлення має розвиватися принаймні двома доречними аргументами, які б обґрунтовували й підтверджували висловлену позицію.

Більшість учасників наводила лише один доречний аргумент або два аргументи, що дублювали одне одного. Тому 49% (перша сесія) та 62% (друга сесія) учасників отримали за цей критерій 1 бал із двох можливих.

Наведення прикладів із літератури й інших видів мистецтва та прикладів, що є історичними фактами або випадками з життя, виявилося найважчим завданням для цьогорічних учасників тестування. У 41 та 65% випадків екзаменатори оцінили ці приклади в 0 балів із двох можливих. Це свідчить про те, що у власних висловленнях прикладів немає чи вони недоречні.

Логічність і послідовність викладу було оцінено переважно в 1 бал із двох можливих (52 та 63% учасників). У роботах траплялися порушення логічності, цілісності й несуперечливості розвитку думки.

Невисокими балами переважно оцінено й висновок у власних висловленнях.

Половина учасників (56 та 58% першої та другої сесії відповідно) має за цей критерій 1 бал із двох можливих. Це свідчить, що переважно висновок лише частково відповідає тезі або не пов’язаний з аргументами та прикладами.

Дуже низьким виявився рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності учасників. Так, 31% робіт за цим критерієм оцінено в 0 балів із чотирьох можливих, тобто в них зафіксовано 17 і більше орфографічних і пунктуаційних помилок.

За критерієм лексичної, граматичної й синтаксичної вправності учасники тестування також продемонстрували досить низький рівень. Зокрема 46 та 51% робіт першої та другої сесії відповідно мають 0 балів із чотирьох можливих, що свідчить про наявність у кожній роботі 11 й більше помилок.

При аналізі результатів тестування виявлено кілька завдань, у яких правильний варіант відповіді вибрали менше учасників, ніж неправильний варіант.

Такі випадки здебільшого свідчать про певні прогалини в підготовці до тестування з української мови.

Так, завдання 8 першої сесії тестування, що супроводжувалося мікротекстом, передбачало визначення правильного варіанта написання частки не з наступним словом, виходячи з конкретних контекстуальних умов. Певна частина учасників (34%) визначила як правильний варіант написання «не потрібне пір’я», а коректний варіант «була чудом ще не звіданим» – лише 31%. Виконання цього завдання потребувало уважного прочитання основи, аналізу мікротексту, урахування конкретного випадку вживання словоформи. Як бачимо, третина учасників зігнорувала ці умови.

Завданням 14 другої сесії тестування перевірялося знання правила позначення на письмі спрощення в групах приголосних. Як свідчить статистика, варіант зі словом «агентство» було вибрано 31% учасників, натомість правильний варіант, у всіх словах якого спрощення позначають на письмі «водоочисний, свиснути, персні, корисливий» – лише 21%. Це свідчить про неврахування специфіки правопису слів іншомовного походження й відмінкових форм українських слів.

Завдання 18 другої сесії тестування потребували пошуку неправильної

відмінкової форми числівника. Більшість учасників (29%) вибрала як неправильну форму давального відмінка «трьомстам п’ятдесяти шести», значна кількість (22%) – форму орудного відмінка «трьомастами п’ятдесятьма шістьма» і лише 19% – дійсно неправильну форму місцевого відмінка «(на) трьохсот п’ятдесяти шести». Статистичні показники свідчать про недостатній рівень знань і вмінь учасників із теми «Відмінювання кількісних числівників».

Певні ускладнення виникли і з виконанням завдань на читання й аналіз тексту. Так, завдання 30 і 31 другої сесії тестування, зорієнтовані на перевірку контекстуального значення й особливостей функціонування слів і фразеологізмів у тексті, виявилися заскладними для переважної більшості учасників тестування.

У завданні 30 передбачено добір аналогії до протиставлених образних

висловів «чарівна скринька» – «скринька Пандори» й потребувало самостійного пошуку фрагменту тексту, де це протиставлення наявне, і з’ясування змістового співвідношення цих елементів. Значна частина учасників не врахувала конкретного контексту, не змогла визначити, що «чарівна скринька», тобто Вікіпедія, є джерелом найрізноманітнішої інформації, сприяє поширенню доступних знань, «розвитку кожної нації зокрема й людства загалом, а отже, злагоді у світі», а «скринька Пандори» відповідає значенню лексеми «розбрат».

Завдання 31 спонукало дібрати тлумачення слова, яке випливає з контексту.

Оскільки в тексті йдеться про можливість кожного вільно писати й редагувати матеріали для енциклопедії, то «антиелітаризм» автор уявляє як «рівність усіх у праві створювати й редагувати будь-які статті веб-енциклопедії». Сааме неврахування авторської позиції, спричинене неуважним прочитанням умови завдання й поверховим аналізом широкого контексту призвело до того, що лише 24% учасників дали правильну відповідь на це завдання.

Таким чином, можна зробити висновок, що більшість учасників тестування продемонстрували високий рівень сформованості таких предметних навичок: визначати звукове значення букв у слові; пояснювати лексичне значення слів; добирати до слів синоніми; пояснювати значення фразеологізмів; розрізняти форми слова і спільнокореневі слова; визначати будову складнопідрядних речень; розпізнавати стилі мовлення.

На середньому рівні сформовано такі предметні вміння: розпізнавати слова, що належать до різних частин мови; відмінювати іменники; правильно й комунікативно доцільно використовувати слова, що належать до службових частин мови; розпізнавати складні речення різних типів; знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

Недостатньо сформовано в учасників такі предметні вміння: відрізняти правильні форми іменника від помилкових; добирати правильні форми числівників і використовувати їх у мовленні; відрізняти правильні форми дієслів від помилкових; розпізнавати типи односкладних речень; будувати письмове висловлення, логічно викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі й основній думці, формулюватии, добирати доречні аргументи і приклади, робити висновок, висловлювати власну позицію, свій погляд на ситуацію.

Субтест з української літератури в тесті з української мови і літератури представлений 24 завданнями, які охоплюють матеріал літературного процесу від усної народної творчості до сучасності.

Під час аналізу результатів тестування з української літератури не виявлено суттєвої різниці в складності завдань за розділами програми між першою та другою сесіями тестування. Так, наприклад, середня складність блоку завдань за темою «Література кінця XVIII – початку ХХ ст.» становить 41 та 44% для першої та другої сесії відповідно. За темою «Література ХХ ст.» – 44 та 43% відповідно.

Водночас деякі завдання виявилися для учасників дуже легкими або дуже складними. Оскільки цього року в субтесті було використано новий тип завдань – завдання з використанням візуальних джерел – зупинимося перш за все саме на них.

Так, у завданні 38 першої сесії учасникам пропонувалося впізнати зображених на фото персонажів скульптурної композиції та, спираючись на знання творів давньої української літератури, визначити твір, героями якого вони є. Завдання виявилося дуже легким із хорошою розподільною здатністю. Значна частина учасників (85%) впізнала легендарних персонажів (Кий, Щек, Хорив, Либідь) та співвіднесла їх із правильним варіантом відповіді – «Повість минулих літ» (уривок про заснування Києва).

Протилежна картина спостерігається із завданням 38 другої сесії тестування.

Для його виконання учасникам запропонували фото пам’ятника Б. Хмельницькому. Слід було так само визначити літературний твір, героєм якого є зображений персонаж.

На жаль, із цим завданням не впоралися 78% учасників, у тому числі понад половину з них замість правильного варіанта відповіді «De libertate» вибрали варіант – «Засвіт встали козаченьки». Цей факт засвідчує, що понад дві третини учасників не знають тексту програмового вірша Г. Сковороди «De libertate», де є пряме звертання до Б. Хмельницького: «Слава навіки буде з тобою, / Вольності отче, Богдане-герою!». Іншим поясненням цього може бути й те, що учасники, упізнавши гетьмана, виключно на інтуїтивному рівні, не зважаючи на художній текст, співвіднесли Б. Хмельницького чи то з піснею Марусі Чурай «Засвіт встали козаченьки», чи то з романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», події якого розгортаються на тлі доби Хмельниччини.

Схожа ситуація спостерігається й із завданням 47 другої сесії. 74% учасників не змогли вказати джерело відомого порівняння «рідне слово – скутий орел». Третина учасників вибрала як правильний варіант відповіді «Тараса Шевченка». Лише кожен четвертий правильно вказав на Олександра Олеся, хоча сам вірш має майже дослівну назву – «О слово рідне! Орле скутий!..».

В учасників як першої, так і другої сесії викликали значні труднощі завдання, спрямовані на перевірку знання літературних угруповань 1980–90-х рр. Лише 34% учасників першої сесії та 25% учасників другої сесії вказали правильні варіанти відповіді – «Нова дегенерація» та «Пропала грамота» відповідно. Така статистика виконання завдань є свідченням недостатнього рівня опанування учасниками матеріалом розділу програми «Сучасний літературний процес».

Також дуже складним виявилося завдання 42 першої сесії тестування. Лише 16% учасників змогли визначити, що баладний сюжет має твір «Максим Гримач» Марко Вовчка. Статистика виконання завдання свідчить що, учасники не опанували елементарними теоретико-літературними знаннями. Іншим неможливо пояснити факт вибору 45% учасників як правильного варіанта відповіді поеми І. Котляревського «Енеїда», 17% – комедії І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля», 10 та 12% відповідно новели В.Стефаника «Камінний хрест» і новели М. Коцюбинського «Intermezzo».