|
Для учителя-словесника інтерактивні технології на уроках
української мови і літератури є важливим складником особистісно-зорієнтованого
розвивального навчання. Найхарактернішою ознакою такого способу пізнання є те,
що активними співтворцями навчально-виховного процесу стають самі учні. Кожен
школяр долучається до співпраці в колективній, груповій діяльності і розв'язує
суспільно та особистісно найважливіші навчальні і життєві проблеми. За такого
підходу учень є співавтором уроку, а завдання вчителя полягає в тому, щоб
виявити індивідуальні здібності і нахили дітей, створити сприятливі умови для
подальшого їх розвитку.
На уроках літератури нові технології навчання
спрямовані на розвиток в учнів здатності бачити проблеми, виявляти
суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати,
трансформувати та синтезувати інформацію, здійснювати пошук, дослідницьку
діяльність. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що в навчальний
процес залучаються всі учні. При цьому їм надається змога рефлексувати з
приводу того, що вони знають та думають. А рефлексія — це фаза уроку, протягом
якої учні осмислюють відкриті й усвідомлені ними на занятті ідеї; в цей час
вони запитують, інтерпретують, застосовують, сперечаються, дискутують, змінюють
та поширюють набуті знання. Колективна діяльність учнів у процесі пізнання і
засвоєння літературного матеріалу передбачає індивідуальний внесок кожного в
навчальний процес, обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. При цьому
панує атмосфера доброзичливості та взаємної підтримки. Вона
створює умови, за яких учні не лише здобувають нові знання, а й розвивають свою
пізнавальну діяльність, виходять на вищі форми співробітництва. На уроках
української мови і літератури інтерактивна діяльність ґрунтується на
діалогічному спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному
розв'язанню загальних, проте важливих для кожного учасника завдань. Інтерактив
унеможливлює домінування як одного доповідача, так і однієї думки над іншим.
Учні перебувають у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь чи з ким-небудь: з
художнім текстом, уявлюваним автором, літературним героєм, критиком, реальним
товаришем і т. ін. Таким чином, інтерактивне навчання - передовсім діалогічне
навчання, якому притаманна тісна взаємодія вчителя й учня. Вибираючи
інтерактивну технологію слід дотримуватись відповідних правил організації
такого навчання:
- до роботи залучаються (тією чи іншою мірою) всі учасники навчального
процесу;
- вони повинні мати певну психологічну підготовку (скутість,
неконтактність, самозаглибленість заважають);
- клас ділиться на підгрупи;
- до заняття відповідно готується приміщення (наприклад, столи ставляться
„ялинкою", щоб кожен учень сидів боком до ведучого і мав змогу
спілкуватися в малій групі);
- учитель розробляє необхідні для творчої роботи матеріали;
- учні налаштовуються на неухильне додержання процедури і регламенту;
- створюється атмосфера довіри, природності, невимушеності, приємної бесіди.
На мою думку, орієнтація сучасного шкільного
літературознавства на діалогізм як принцип аналізу художнього твору, а в
педагогіці - на діалог двох суб'єктів навчального процесу - учня і вчителя
робить інтерактивну технологію особливо привабливою для вчителя-словесника.
Стимулюючою при цьому є й атмосфера змагальності, однак не стільки виборювання
першості, скільки змагання учня з самим собою - подолання власних лінощів,
комплексу неповноцінності або амбіції, відкидання чужих догм і відкриття та
вдосконалення самого себе.
І, безперечно, урок має бути ефективним (досягти поставленої
мети) і оптимальним за структурою (складатися з таких навчальних ситуацій,
містити такий матеріал і подаватися такими методами і прийомами, які постійно
зацікавлювали б учнів, не переобтяжували їх , давали б змогу досягти найкращих
результатів). На такому уроці школярі емоційно і вдумливо сприймають твір
мистецтва слова, здобувають якісні, системні, сучасні знання, вільно оперують
ними в нових умовах. Не можна оминути ще одну, на мій погляд, дуже важливу
вимогу до сучасного уроку - це інтеграція знань з різних предметів, яка
передбачає, що вчитель-словесник вводить літературознавчі і мовознавчі знання в
історичний і світовий літературний, мовознавчий та загально-мистецький
контексти. А ще на кожному уроці потрібно давати учням час для роздуму,
переживання, вибору позиції і обов'язково словесного озвучення своїх думок під
час діалогів: читача з текстом, учителя й учня, однокласників між собою. Отже, на
перший план ставляться потреби дитини в пізнанні, самоствердженні, творчості,
емоційній насолоді, спілкуванні, праці, самостійності, грі, тобто
самореалізації.
І звичайно, специфікою інтерактивних уроків є обов'язкова
копітка попередня домашня робота учня з різноманітним матеріалом і багатьма
джерелами за раніше оголошеною вчителем темою. Тоді такі уроки особливо цікаві.
Наприклад, орієнтовний план підготовки учня до інтерактивного уроку з
української літератури.
1. Визначення теми дослідження та способів її розкриття.
2. Обґрунтування актуальності теми.
3. Ціле визначення і добір матеріалу.
4. Первинне сприймання художнього тексту.
5. Спостереження, аналіз тексту і висунення власної гіпотези.
6. Ознайомлення з науковою літературою з даного питання та її опрацювання.
7. Фіксування прочитаного: виписки, тези, цитати.
8. Обробка нагромадженого матеріалу, систематизація спостережень,
встановлення певних закономірностей, висновків.
9. Аргументація висновків (це неодмінна умова доведення істинності всіх
тверджень дослідника) найпереконливішими прикладами, цитатами.
10. Орієнтовний план відповіді опонентів.
11. Посилання на використані літературні джерела.
Варто наголосити на найважливішому пункті плану -
на аргументації. Оскільки головна роль у цьому процесі належить міркуванню, то
й володіння відповідним типом мовлення є необхідною передумовою переконливості
всіх тверджень учня. У системі доказів можна і потрібно використовувати
посилання на визначних діячів науки, літератури (звісно, з обов'язковим
зазначенням джерела). Усі посилання мають бути доречними, а цитування -
помірним. Власну думку потрібно підкріплювати прикладами. Для цього
використовують уривки тексту, вислови самого автора про твір, авторитетні думки
критиків, читачів, інсценізацію твору на екрані та сцені, перегук з іншими
визначними мистецькими доробками.
Інтерактивне навчання - це й застосування фронтальної та кооперативної форм
організації навчальної діяльності учнів.
Кожна з них має свої особливості, на які
потрібно зважати, визначаючи способи організації засвоєння учнями знань.
Фронтальна форма передбачає навчання однією людиною ( здебільшого вчителем)
групи учнів. За такої форми навчальної діяльності кількість слухачів завжди
переважає кількість тих, хто говорить. Усі учні в певний момент працюють разом
чи індивідуально над одним завданням з подальшим контролем результатів.
У кооперативній форми організації навчальної
діяльності учнів провідну роль відіграє спілкування і взаємодія учнів.
Продуктивною кооперативна робота може бути лише тоді, коли склад груп постійно
змінюється і учень щораз спілкується з іншими однокласниками.
Ознаки кооперативного навчання.
1. Наявність спільної мети для всіх членів групи.
2. Розподіл праці, функцій і обов'язків.
3. Співпраця і товариська взаємодопомога.
4. Діяльність усіх і кожного зокрема. Обсяг роботи, що її виконала
група, завжди більший за обсяг роботи, виконаної кожним її членом чи частиною
групи зокрема. Поділ групи на підгрупу й визначення для кожної з них завдання,
виконання якого залежить від спільних зусиль, - ефективний спосіб розвинути в
дітей почуття колективізму. Учні глибше занурюються в навчання, оскільки їм
цікаво працювати з однокласниками. Залучені до спільної роботи, вони відчувають
потребу обговорити те, що здобули разом, а це сприяє зміцненню зв'язків між
ними.
Нові технології навчання формують в учнів уміння
уникати конфліктних ситуацій під час розв'язання суперечливих питань. Дискусії
в підгрупах стимулюють роботу команди. Запропоновані ідеї вчать бути корисним
один одному. Висловлення думок дає змогу відчути власний рівень знань та
поповнити їх.
Основні ознаки групової роботи.
1. Поділ групи на підгрупи для досягнення конкретного навчального результату.
2. Склад групи не може бути сталим протягом тривалого часу. Він змінюється
залежно від характеру навчальних завдань.
3. Кожна група розв'язує певну проблему чи завдання, які можуть бути:
однаковими, протилежними.
4. Робота проводиться так, щоб можна було оцінити індивідуальний внесок
кожного учня.
І насамкінець хочу звернути увагу на пошукові методи
інтерактивних технологій, скажімо, у викладанні української літератури.
1. Аналіз художнього тексту з використанням знань з інших гуманітарних галузей
- філософії, естетики, історії, мистецтвознавства, народознавства.
2. Бесіда за Сократом.(Учні ставлять проблемні питання і шукають шляхи їх
розв'язання.)
3. Ділова гра. (Відтворюється поведінка і робота конкретних працівників:
учителя, редактора, журналіста, перекладача.)
4. Дискусія. (Висловлюються різні погляди під час обговорення складної
проблеми і пошуку істини.)
5. Мікродискусії. (Те саме, лише з мінімальною кількістю дискутантів.)
6. Творча лабораторія. (Учасники мікрогрупи подають свої творчі здобутки:
власні вірші, міні-твори, новели, сценарії.)
7. Мозкова атака.(Група ділиться на дві частини: генератори ідей і критики.
Першими виступають генератори, а потім — критики.)
8. Саморозвиток. (Після виступу учень критично оцінює себе й аналізує недоліки.)
9. Проблемний семінар.(Учні доходять істини. Пройшовши шлях суперечок і
дискусій, застосовуючи форми групової роботи.)
10. Акваріум.(Кілька учнів з групи сидять у центрі кабінету в оточені інших
і ведуть дискусію. Кожен з тих, хто спостерігає, закріплений за кількома
учасниками дискусії, уважно стежить за нею, а потів висловлює свої зауваження і
коментарі.)
Таким чином, завдяки використанню інтерактивних
технологій учні нашого колегіуму формують власне світобачення, орієнтовно
визначають життєву позицію, своє місце в сучасному світі. Вони вчаться
пояснювати і вмотивовувати, а де треба –відстоювати свою точку зору. А це дуже
важлива риса, необхідна в сучасному інтенсивному жорстокому світі. Отже, нашим
школярам буде легше адаптуватися до високих вимог нинішнього дорослого життя.
|
Всього: 163 
